Виробник, країна: АТ "Галичфарм", м. Львів, Україна
Міжнародна непатентована назва: Magnesium sulfate
АТ код: B05XA05
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 250 мг/мл по 5 мл або по 10 мл в ампулах № 10, № 5х2
Діючі речовини: 1 мл розчину містить магнію сульфату 250 мг;
Допоміжні речовини: Вода для ін'єкцій
Фармакотерапевтична група: Препарати магнію
Показання: Гіпертонічний криз, шлуночкові порушення ритму серця (тахікардія типу «пірует»); еклампсія, енцефалопатія, гіпомагніємія. Підвищена потреба в магнії, в комплексній терапії передчасних пологів, при отруєнні солями важких металів, тетраетилсвинцем, розчинними солями барію (антидот).
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 5р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/8109/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МАГНІЮ СУЛЬФАТ
(MAGNESIUM SULРНATE)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: magnesium sulfate;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина;
склад: 1 мл розчину містить магнію сульфату 250 мг;
допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.
Форма
випуску. Розчин
для ін'єкцій.
Фармакотерапевтична
група. Додаткові
розчини для
внутрішньовенного
введення.
Розчин
електролітів.
Код АТС В05Х А05.
Фармакологічні
властивості. Фармакодинаміка
Магній
є
фізіологічним
антагоністом
кальцію,
метаболічним
кофактором
більшості обмінних
реакцій, у
тому числі
пов’язаних із
синтезом і
вивільненням
енергії,
зменшує
секрецію
катехоламінів,
регулює
функціонування
Nа+ – К+
АТФази,
нейрохімічну
передачу,
м’язову
збудливість,
знижує вміст
ацетилхоліну
в
центральній
нервовій
системі,
периферичній
нервовій
системі,
внаслідок
чого чинить
седативну,
аналгезуючу,
протисудомну,
спазмолітичну,
жовчогінну,
токолітичну дію.
Препарат
розширює
коронарні та
периферичні
артерії,
знижує
артеріальний
тиск,
постнавантаження
на серце,
гальмує
розвиток
реперфузійного
ураження
міокарда.
Засіб
зменшує частоту
шлуночкових
і
надшлуночкових
аритмій,
уповільнює
провідність
в ділянці синусового
та
атріовентрикулярного
вузла.
Антромбоцитарні властивості магнію пов’язані зі зменшенням синтезу тромбоксану А2, похідних ліпоксигенази (12-НЕТЕ), стимуляцією синтезу простацикліну та ліпопротеїнів високої щільності. При підвищенні дози магній може спричинити негативну ізотропну та м’язорелаксуючу дію.
Фармакокінетика. При
парентеральному
введенні
магній швидко
надходить в
органи і
тканини,
проникає через
гематоенцефалічний
бар’єр,
плаценту, у
високих
концентраціях
виявляється
в грудному
молоці.
Екскретується
препарат переважно
з сечею.
Системні ефекти розвиваються протягом 1 хв після внутрішньовенного введення та через 1 годину після внутрішньом’язового. Тривалість дії магнію при внутрішньовенному введенні - 30 хв, при внутрішньом’язовому – 3-4 години.
Показання для застосування. Гіпертонічний криз, шлуночкові порушення ритму серця (тахікардія типу «пірует»); еклампсія, енцефалопатія, гіпомагніємія. Підвищена потреба в магнії, в комплексній терапії передчасних пологів, при отруєнні солями важких металів, тетраетилсвинцем, розчинними солями барію (антидот).